Аналіз ефективності та доцільності використання проблемних ситуацій у навчанні учнів 5-9 класів на уроках „Основиздоров’я".

Проблемне навчання як тип розвивального навчання, в якому систематична самостійна пошукова діяльність учнів поєднується із засвоєнням ними готових висновків науки, а система методів вибудовується з урахуванням цілепокладання і принципу проблемності.

Сутність проблемного навчання складає ланцюг проблемних ситуацій у різних видах навчальної діяльності учнів, управління їх розумовою (пошуковою) діяльністю щодо засвоєння нових знань шляхом самостійного (колективного) розв'язування навчальних проблем.

Проблемне навчання орієнтоване на забезпечення активного ставлення учнів до набуття знань, розвиток їхньої самостійної пізнавальної діяльності та індивідуальних творчих здібностей. Пошукова діяльність починається з постановки питань, розв'язання проблем і проблемних завдань, закладених у навчальних програмах і підручниках, проблемного викладу й пояснення учителем матеріалу, різноманітної самостійної роботи дітей.

Система проблемного навчання реалізується через постановку проблемного питання до програмової теми, що може бути наскрізним для уроку чи системи уроків. Найчастіше воно задає пошуковий режим на одному з етапів уроку через систему проблемних запитань, завдань.

Навчальна діяльність реалізується у формах проблемного викладу навчального матеріалу педагогом; залучення учнів до розв'язання проблеми, поставленої вчителем; самостійної пошукової діяльності дітей у ході розв'язання визначеної проблеми. У проблемному навчанні визначають кілька технологічних і етапів.

Створення проблемної ситуації Усвідомлення суперечностей у матеріалі, який вивчається.

Організація обмірковування проблеми та її формулювання Формулювання навчальної проблеми.

Організація пошуку формулювання гіпотези Висування гіпотези, яка пояснює досліджувану навчальну проблему.

Організація верифікації (перевірки) гіпотези Перевірка гіпотези шляхом експерименту, розв'язання завдань наукового пошуку тощо.

Організація узагальнення результатів попередніх дій і використання набутих знань на практиці Аналіз отриманих результатів, формулювання висновків, використання їх у практичній діяльності.

Прогнозовані результати: розвиток творчих здібностей учнів, здатності до самостійної роботи; підвищення рівня навчальних досягнень.

Методи проблемного навчання:

• Проблемний виклад;

• Евристичний (частково-пошуковий);

• Пошуковий;

• Дослідницький.

Проблема – різновид питання, відповідь на яке не міститься в накопичених учнями знаннях і способах діяльності, тому вимагає відповідних практичних дій, відмінних від простого інформаційного пошуку.

Проблема повинна:

• Містити пізнавальне утруднення;

• Бути пов’язаною з емоціями суб’єкта (новизна, незадоволеність тими знаннями, що має, диво);

• Передбачати можливість висувати гіпотези;

• Відбивати специфіку навчальної дисципліни.

Функції проблемного навчання:

• Формування інтересу;

• Спонукання до самостійності;

• Спонукання до використання знань, оволодіння способами діяльності, використання їх у нових ситуаціях.

Умовами успішності навчання є:

• проблематизація навчального матеріалу;

• активність дитини;

• зв’язок навчання з життям дитини, грою, працею.

Цілі та завдання проблемного навчання:

• набуття знань, умінь та навичок;

• засвоєння способів самостійної діяльності;

• розвиток пізнавальних і творчих здібностей.

Під час проблемного навчання вчитель не повідомляє знання в готовому вигляді, а ставить перед учнями завдання (проблему), зацікавлює їх, викликає бажання відшукати спосіб його розв’язання.

Проблемне навчання здійснюється в трьох основних формах:

проблемний виклад ( вчитель, поставивши проблему, розкриває шлях її вирішення, демонструє учням хід наукового мислення, робить їх співучасниками наукового пошуку);

частково-пошукова діяльність (робота керується вчителем за допомогою спеціальних запитань, які спонукають учнів до самостійного розмірковування, активного пошуку відповіді на окремі частини проблеми);

 самостійна дослідницька діяльність (робота передбачає самостійний пошук учнем способу розв’язання проблеми).